Хто ми

Громадська природоохоронна організація, що активно займається охороною рідкісних і зникаючих видів птахів і їхніх природних середовищ існування. Партнер BirdLife International в Україні.

Слідкуй за нами
Facebook
Twitter
Vkontakte
 
Головна/Цікавинки/Зимові спостереження за птахами

ЦІКАВИНКИ

 

 

Зимові спостереження за птахами

 

Довідка з Вікіпедії:

  • Близько 270 видів птахів гніздиться в весняно-літній період на території України
  • До 140 видів можна зустріти в осінньо-зимовий період на території нашої країни. З них 20 видів відвідують нашу територію тільки в цей період.

Якщо таке різноманіття видів гніздиться, зимує в наших краях, то чому ми так мало знаємо їх?

Можливо вам, як і мені, теж цікаво довідатися які вони, де живуть і чим живляться? Така цікавість дуже швидко веде до відкриття, що не тільки горобці й ворони мешкають у нашому дворі, сквері, парку, лісі, на озері чи річці. Придивляємося, аж тут дивина: навіть такі знайомі нам горобці хатні не є однаковісінькими. Одні більші, яскравіші, на сіро-бурому горлі мають чорні смужки, та й більш задиристі вони. Самці багатьох птахів мають яскравіше забарвлення, ніж самки. Зміни в забарвленні й поведінці відбуваються в залежності від зміни періодів (шлюбний, гніздовий, період линьки, зимівлі). Отож, ми вже можемо помітити, що зграйка горобців, яка раптово налетіла на сухі гілки бур’янів на найближчому пустирі й прожерливо видзьобує насінини, має коричнево-бурий верх голови, плями на щоках, сірувато-чорні вуздечку й горло. Отже, це горобці польові. Польовий визначник «Птахи фауни України» пише, що в Україні зустрічається 5 видів горобців –  хатній,  польовий,  чорногрудий і в’юрок сніговий, а також горобець скельний – рідкісний, залітний що спостерігався в Карпатах. Всього ж у родині горобцевих відомо 22 роди зі 155 видами.

 

Звичайно, ми вже відшукуємо визначники, читаємо книги, відвідуємо інтернет-сторінки про птахів, фотографуємо, малюємо, записуємо, одним словом спостерігаємо.

 

Уже виставлена й годівниця перед нашим вікном. Синиці великі дзвінко і регулярно нагадують про себе. Схопивши насінину вони відлітають на найближчу галузку дерева. Міцно притиснувши кігтями насіння до гілки, роздзьобують його – трапезують. Тепер ми помічаємо, що чорна смужка нашого жовтогрудого самця ширша ніж у самки. Деколи, серед 6-8 великих синиць ми помічаємо меншу та спритнішу синичку в блакитному «береті» з блакитними крильми й хвостом. Це синиця блакитна. А ще у нас трапляється ремез, синиця біла, синиця чубата, гаїчка-пухляк, гаїчка болотяна, синиця чорна. Всього в родині синицевих відомо 6 родів з 35 видами.

 

Ми ще не уявляємо як багато різнобарвних, красивих, малих і великих птахів зимують поруч з нами. Та нам все частіше щастить — вдається помітити:

  • Зграйку чижів, що артистично зависли на тоненьких гілках берези, вискубують насінини з березових сережок, засипаючи білий сніг бурими, пустими крилатками.
  • Дроздів-омелюхів на верхівках кленів порослих омелою.
  • Чикотнів, що об’їдають горбину до останньої ягоди.
  • Дроздів чорних, що збирають якісь крихти з землі.
  • Сойку з жолудем в дзьобі, що несе його сховати про запас, таким чином розсаджуючи дубки. Або почути різке скреготання, що змусить нас її відшукати й роздивитися.
  • Сороку, що зранку, облітає територію, вишукуючи здобич.
  • Щигликів, можна зустріти на сухих будяках, реп’яхах, на зарослих бур’янами пустирях, кочують вони полями, садками, лісовими галявинами.
  • Дятла, що обстукує стовбури дерев, або видовбує насінини з принесеної шишки.
  • Крижнів, що залишилися зимувати на незамерзаючій затоці Дніпра.
  • Граки, ворони сірі, галки щодня трапляються нам на очі обабіч доріг, на смітниках, у наших дворах або на високих деревах.

 

Звичайно, ми вже не називаємо граків воронами, адже здалеку помічаємо, що вони цілком чорні, а ворони сіріють і з верху, і з низу, та і профілі, дзьоби в них різні. Галку, що менша, з сірою голівкою (здається, що цей птах має блакитні очі, хоча вони насправді білі) теж визначаєш навіть при швидкому погляді на птаха.

 

Тепер ми пильно придивляємося, дослухаємося в своєму дворі, йдучи дорогою, чи гуляючи в парку, ходимо з фотоапаратом і диктофоном, робимо вилазки на околиці, до озера, ріки, недалекого лісочку. Не завжди вдається одразу визначити почутого, побаченого здалеку або побаченого вперше птаха. Тому ілюстрації з визначника «Птахи фауни України» допомагають швидко розставити все на свої місця. Зазираємо на веб-сайти професіоналів або таких же захоплених спостерігачів, як і ми, й дізнаємося, що вже з’явилися снігурі, а посмітюха, зграї омелюхів, чечітки, вівсянки… не такі вже й рідкісні гості поблизу нашого житла.

 

Сови, яструби, канюки й навіть орли, куріпки, тетеруки, костогризи, шишкарі, повзики, підкоришники, золотомушки жовточубі, волове очко, рибалочки, горлиці, деякі крячки, мартини, гуси... уже давно потрапили в об’єктиви більш досвідчених спостерігачів.

 

Приєднуйтесь до спільноти Українського товариства охорони птахів, розширюйте можливості, отримуйте й діліться знаннями, спостереженнями, готуйтеся до Великого зимового обліку птахів, що пройде в останні вихідні січня — 28-29 січня 2012 року. Спостереження не мають кордонів, не залежать від віку й часу. Отримана інформація є корисною як для нас, так і для вчених, які об’єднують, аналізують, зіставляють багато показників. Таким чином, можна швидко виявити локальні й глобальні загрози, зміни в популяціях, кормових територіях. Тоді є можливість організувати підгодівлю в скрутний зимовий період, не руйнувати, а оберігати і відновлювати території важливі в житті птахів.

 

Незалежно від того звертаємо ми на них увагу чи ні, птахи є невід’ємною частиною нашого життя. Споконвіку люди придивляються, прислуховуються, спостерігають, вивчають, малюють, описують, фотографують, оспівують цих володарів піднебесся.

Приєднуйся!
Copyrights © 2017 ТОП
Розроблено на CMS Webolla