Українські осокові болота є одними з останніх та найважливіших територій для гніздування очеретянки прудкої (Acrocephalus paludicola)  в Європі. Збереження цього виду безпосередньо пов'язане зі станом торфовищ Волинського Полісся. Деградація боліт через заростання та порушення гідрорежиму призводить не лише до втрати біорізноманіття, а й до ширших екологічних проблем — затяжних посух, зниження рівня ґрунтових вод та кліматичних змін.

Травнева міжнародна експедиція складалася з найвідоміших фахівців з охорони виду:

Професор Мартін Фладе (Німеччина) — голова Міжнародної групи з охорони очеретянки прудкої (Aquatic Warbler Conservation Team, AWCT);

Жимантас Морквенас (Литва) — очільник «Балтійського екологічного форуму» (BEF), експерт із транслокації пташенят;

Стефан Фергер (Німеччина) — міжнародний координатор проєктів організації EuroNatur.

Українську сторону представляли експерти Товариства, наукові співробітники національних природних парків «Прип’ять-Стохід» та «Нобельський», а також представники екологічної організації «Озеро Супій».

Інформаційний супровід здійснював німецький журналіст, письменник та природоохоронець Томас Круменакер, який готує серію матеріалів про збереження очеретянки прудкої для європейських видань.

Результати дослідження територій у 2026 році

Протягом чотирьох днів команда експертів проводила комплексне дослідження ключових гніздових територій, що супроводжувалося вечірніми обліками співочих самців на окремих локаціях у період їхньої найбільшої активності.

Нині результати невтішні — загальна кількість зафіксованих становить 52 співочі самці.

На основі цих даних експерти зробили попередню оцінку: на території НПП «Прип’ять-Стохід» та прилеглих ділянках наразі може залишатися від 150 до 400 співочих самців (з урахуванням того, що за короткий час неможливо фізично обстежити всі потенційні місця гніздування).

Отримані дані вказують на суттєве скорочення чисельності локальної популяції порівняно з початком десятиліття, що потребує коригування природоохоронних планів.

«Ми спостерігаємо наявність рослинності, придатної для гніздування очеретянки — зокрема характерних осокових купин й супутньої флори та орнітофауни. Проте ці території стають дедалі більше фрагментованими та заростають чагарниками», — зазначив професор Мартін Фладе.

Свого часу саме професор Фладе під час експедиції річкою Прип'ять відкрив світові гніздову популяцію очеретянки прудкої в Україні. Тоді болота вздовж річки були суцільними співочими майданами виду.

Однією з головних причин погіршення стану біотопів є системний дефіцит вологи. Попри те, що весняна повінь 2026 року частково обводнила торфовища, через тривалі посухи попередніх років волога швидко пішла вглиб ґрунту.

Для вирішення проблеми заростання біотопів команда проєкту LIFE4AquaticWarbler провела робочі зустрічі з керівництвом Любешівської  та Бірківської громад, а також з місцевими землекористувачами.

Оскільки відновлення гніздових ділянок потребує регулярного очищення від чагарників та очерету, а також сінокосіння, проєкт передбачає механізм утилізації отриманої рослинної біомаси, який обговорили під час спільної зустрічі:

• Технічна підтримка: Проєкт допомагає НПП «Прип’ять-Стохід» із придбанням спеціалізованої техніки (зокрема, болотохідних косарок типу ратрак) для розчищення торфовищ від кущів та очерету у складних польових умовах.
• Використання біомаси: Уся заготовлена під час відновлення боліт деревина та очерет передаватимуться місцевим соціальним та освітнім закладам для використання як альтернативне паливо.
• Модернізація інфраструктури, енергетична безпека та планування бюджету: Сторони дійшли згоди, що перехід на місцеве альтернативне паливо з болотної рослинності може стати додатковим надійним щитом для енергонезалежності регіону. Це відкриває для громади перспективи економії бюджетних коштів та енергоефективності. Для успішної реалізації цієї моделі місцева влада плануватиме бюджет для придбання необхідних котлів, а також для модернізації існуючих.

Щоб побачити, як природоохоронна діяльність уже зараз поєднується з господарюванням, делегація відвідала Бірківський старостинський округ, ознайомившись із роботою закладів соціальної сфери та місцевого фермерського господарства. Отримані під час попередніх тестових ручних вирубок на проєктній території матеріали дозволили забезпечити альтернативним паливом Бірківський ліцей у зимовий період 2026 року, що частково компенсувало дефіцит традиційного палива та підтвердило економічну вигідність ініціативи. Із залученням нової техніки обсяги розчищення та заготівлі біомаси збільшяться, що сприятиме як і забезпеченню громади, так і швидшому відновленню осокового торфовища. Проєкт активно шукає дієві шляхи для відновлення вразливих територій Прип’яті та Стоходу, де гніздиться очеретянка прудка.

Одразу із закінченням міжнародного візиту розпочався плановий моніторинг на ділянці біля села Бірки, результати якого дозволять порівняти поточну кількість співочих самців очеретянки прудкої із показниками гніздування минулого року. 

Незважаючи на серйозність викликів, ми не відступаємо і докладемо всіх зусиль, аби змінити ситуацію на краще і врятувати цей унікальний вид птаха.

Проєкт «Збереження найрідкіснішого континентального горобцеподібного Європи: транскордонна ініціатива з відновлення популяції очеретянки прудкої» (LIFE23-NAT-LT-LIFE4AquaticWarbler) фінансується Програмою ЄС LIFE, Міністерством навколишнього середовища Литви, Umweltstiftung Michael Otto, Kurt Lange Stiftung, Bird Conservation Fund, Stiftung Naturschutzfonds Brandenburg та партнерами проєкту.

Українській частині надали фінансову підтримку Umweltstiftung Michael Otto та BirdLife International. Фінансується Європейським Союзом.