Головним організаційним підсумком зустрічі стало офіційне затвердження Міжнародним орнітологічним союзом (IOU) робочої групи «Птахи як миротворці» (Birds as Peacemakers). Це рішення формалізує співпрацю науковців у межах глобальної мережі та сприяє інтеграції природоохоронних проєктів у систему наукової дипломатії.

Цьогоріч подія зафіксувала новий рекорд учасників, а отже — розширення та зростання потенціалу спільноти. Конференція зібрала представників 20 країн світу — від Європи та Азії до Африки та США. Серед них були й 5 партнерів BirdLife із Кіпру, Польщі, Словаччини, Німеччини та України.

Товариство вдруге представляло Україну, презентуючи результати нашого проєкту із поліпшення умов для гніздування сипухи, ініціативи, що шостий рік поспіль реалізується завдяки фінансовій підтримці німецького партнера – Союзу охорони природи і біорізноманіття Німеччини (NABU).  Наші наукові дослідження, засновані на даних моніторингу в Закарпатті представив кандидат біологічних наук Юрій Кузьменко. 

Як і минулорічна, конференція охопила багато аспектів: від творчих (як-от натуралістичне малювання птахів), прогнозів щодо розширення ареалу сипухи на північ Європи через кліматичні зміни  до генетичних досліджень виду.

Створення робочої групи «Птахи як миротворці» є важливим кроком, який доводить: охорона природи спроможна об’єднувати країни навколо ідей сталого розвитку та наукової дипломатії.

Стратегічні напрямки роботи мережі

Учасники конференції визначили чотири пріоритети для подальшої діяльності робочої групи:

1. Діджіталізація та обмін даними: Розробка єдиної платформи IOU для комунікації, публікації наукових даних та звітування про результати проєктів.
2. Технічна стандартизація: Професори Александр Роулін та Крістін Мор розпочали роботу над міжнародним посібником із виготовлення та встановлення штучних гніздівель. Документ враховуватиме регіональні особливості та кліматичні умови різних територій.
3. Наукові дослідження: Поглиблення вивчення генетики виду, розширення ареалу сипухи та механізмів біологічного контролю.
4. Освіта та співпраця: Посилення взаємодії з аграрним сектором та місцевими громадами для впровадження екологічно безпечних методів господарювання.

Наступні місяці будуть присвячені збору та аналізу регіональних даних для формування загальних стандартів роботи мережі. Отримані результати стануть основою для залучення міжнародних донорів та розширення географії ініціативи, зокрема в регіонах з інтенсивним використанням агрохімікатів.