Чисельність підорлика в Україні за останні десятиліття різко скоротилася: якщо у 1997 році налічувалося 40–60 гніздових пар, то у 2004 — вже 20–30. Сьогодні популяцію оцінюють у 20–25 пар. До 95% достовірно відомої наразі гніздової популяції виду зосереджено в Рівненській та Волинській області. Близько 11 з них — в районі Рівненського природного заповідника, ще кілька — на території НПП «Прип’ять-Стохід» та Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника. Головні причини скорочення — вирубка стиглих заплавних лісів, меліорація боліт і лісогосподарська діяльність безпосередньо біля гнізд.

Що ми робимо

Українське товариство охорони птахів веде систематичний моніторинг підорлика великого починаючи з 2021 року. Робота включає аналіз супутникових і лісотаксаційних матеріалів, польові обстеження в гніздовий і зимовий (пошук нових потенційних гнізд птаха) сезони, встановлення фотопасток на гніздах і кільцювання пташенят.

2021–2022: перші кроки

Моніторинг розпочався у 2021 році в рамках міжнародного природоохоронного проєкту «Полісся — дика природа без кордонів». Основними ділянками стали болотні масиви Сомине, Переброди і Сира Погоня в Рівненському природному заповіднику. Фотопастки, встановлені на гніздах, дозволили отримати перші детальні дані про поведінку птахів та їхніх природних ворогів.

У 2022 році дослідження продовжив експерт ТОП Михайло Франчук, заступник директора з наукової роботи Рівненського природного заповідника. Він обстежив дев'ять гнізд: п'ять виявилися заселеними, у чотирьох з'явилося потомство. Три пташеняти успішно стали на крило — це достовірно підтверджено. Четверте гніздо було розорене, найімовірніше куницею лісовою: фотопастки неодноразово фіксували цього хижака, який систематично перевіряє гніздові дерева. Також зафіксовано переселення однієї пари — птахи звели нове гніздо за 100 метрів від попереднього, де торік занадто часто з'являлися куниця і яструб великий.

На трьох гніздах встановлено шість фотопасток для подальшого вивчення гніздової екології: поведінки пташенят і дорослих, характеру живлення, взаємодії з іншими видами.

2024: розширення охоплення

У 2024 році ТОП реалізував проєкт «Сприяння збереженню гніздової популяції підорлика великого в Україні» за підтримки NABU (Німеччина). Дослідження проводили три команди експертів і охопили понад 18 тисяч гектарів на трьох природоохоронних територіях: Рівненський природний заповідник, НПП «Прип’ять-Стохід» і НПП «Нобельський».

Робота велася у два етапи. Взимку (січень–березень) науковці аналізували супутникові карти й лісотаксаційні матеріали та шукали великі гнізда на пішохідних маршрутах. Навесні та влітку (квітень–липень) перевіряли знайдені гнізда і підтверджували факти гніздування.

Результати виявилися значущими: знайдено два нових заселених гнізда поблизу Рівненського ПЗ і визначено 11 нових потенційних гніздових локацій. На масивах Переброди і Сомине виявлено чотири ділянки, де є незаселені гнізда або сліди присутності окремих особин. У заплаві Прип'яті та її приток у межах НПП «Прип’ять-Стохід» відпрацьовано сім перспективних локацій, що потребують детальнішого вивчення. Частина ділянок у НПП «Нобельський» через зимові підтоплення залишилася недослідженою і буде обстежена повторно.
 

Партнери
- Рівненський природний заповідник — ключова територія моніторингу, постійна наукова співпраця
- НПП «Прип’ять-Стохід» — польові дослідження в заплаві Прип’яті
- НПП «Нобельський» — обстеження потенційних гніздових територій
- NABU (Союз охорони і біорізноманіття Німеччини) — фінансова підтримка польових досліджень
- Міжнародний проєкт «Полісся — дика природа без кордонів» — рамковий проєкт, у межах якого розпочався моніторинг у 2021 році.

Чому це важливо
Заболочені й обводнені поліські ландшафти — не просто середовище існування підорлика. Це індикатор стану цілих екосистем. Збереження цього птаха неможливе без збереження заплавних лісів і боліт, а значить — і всього комплексу видів, що там мешкають.

Підорлик великий залишається одним із найменш вивчених хижих птахів України. Систематична робота з моніторингу, яку веде ТОП, поступово заповнює цю прогалину — і дає підстави для конкретних природоохоронних рішень: від охорони окремих гніздових дерев до збереження цілих болотних масивів.