birds

Синиця чубата — птах у короні

 

За формою й розмірами тіла чубату синицю Lophophanes cristatus безпомилково впізнаєте завдяки задертому гострому чубчику, що наче корона прикрашає маленьку царівну соснових лісів. У оперенні чубатої сірувато-бура, чорна, біла, коричнева й оливкова барви. У молодих птахів «чуб» менший, іноді ледь помітний.

Фото: Дмитро Комаровський
Фото: Володимир Кучеренко

Мешканка хвойних лісів в Україні поширена в лісовій і лісостеповій смузі, а також у Карпатах. На території Європи синицю чубату можна зустріти в Центральній Європі та Скандинавії, на півдні цей птах трапляється вкрай рідко.

Осілий птах. Менше інших родичів-синиць схильна до сезонних переміщень, а також уникає близького сусідства з людиною.

Порівняно з іншими синицями період гніздування розпочинає досить рано — наприкінці березня – на початку квітня. Пари влаштовують гнізда в дуплах. У кладці зазвичай 5-8 яєць.

Раціон змішаний, залежить від сезону. Синиця чубата робить запаси для подальшого використання протягом року: насіння ховає у тріщинках кори, серед лишайників. Такі їстівні сховища допомагають пережити морози не лише їй, а й іншим видам, зокрема синиці великій.

Фото: Єлизавета Петрова

Узимку на верхівках дерев часто утворює спільні групи з золотомушками й синицями чорними.
Рятівниця хвойних лісів — знищує шкідливих комах, які руйнують дерева. У пошуках їжі птах пролітає багато годин і оглядає практично кожне дерево, шукаючи яйця комах і личинок.
Щільність виду в старих соснових лісах приблизно вдесятеро вища ніж у молодих соснових насадженнях. Вважають, що цьому сприяють лишайники на старих деревах. Ними живляться комахи, які своєю чергою є здобиччю для синиці чубатої.
Пісня складається з мелодійних коротких трелей, поклик високий «ці-ці-чрр-чрр».
Останнім часом популяція синиці чубатої стрімко скоротилася. Це відбувається через зменшення лісових площ внаслідок вирубувань.
Сучасна наукова назва Lophophanes cristatus походить від давньогрецьких слів iophos (гребінь, чуб) і phaino (показувати, демонструвати). Термін cristatus на латині означає чубатий. В українців також побутує назва чубатка.