birds

Птахом 2025 року обрано крутиголовку (Jynx torquilla).

Крутиголовка – унікальний представник родини дятлових (Picidae), що вирізняється своїм незвичайним зовнішнім виглядом, поведінкою та способом життя.

Фото Віктора Бусла
Фото Віктора Бусла

Таксономія та зовнішній вигляд

Хоча крутиголовка належить до родини дятлових, вона не має характерного міцного дзьоба, та не володіє навичками барабанного стуку, що притаманні іншим видам дятлів. Натомість птах використовує свої вокалізації для спілкування та приваблення партнерів.

Жодних червоних, зелених чи контрастних чорно-білих барв у зовнішності крутиголовки. Її забарвлення — природний шедевр камуфляжу. Бурі, сірі та кремові візерунки, що нагадують кору дерева, допомагають майстерно ховатися в природі.

Крутиголовка має невеликі розміри: довжина тіла становить 16-18 см, а розмах крил — 25-30 см.

Поведінка та особливості

Головна «візитівка» крутиголовки — її здатність скручувати шию, імітуючи змію, що допомагає їй відлякувати хижаків. У таких ситуаціях птах також сичить , настовбурчує пір’я і виглядає напрочуд загрозливо. За цю здатність у народі її часто називали сичем чи сичаком.

Щодо харчування, раціон птаха складається переважно з мурах та їхніх личинок. Довгий липкий язик допомагає діставати комах із ґрунту чи кори дерев, що робить крутиголовку справжнім «мурахоїдом» серед птахів. Вона виконує важливу екологічну функцію, регулюючи популяції мурах у своєму середовищі.

Середовище існування та поширення

Крутиголовка широко поширена у Європі, Азії та частинах Північної Африки. В Україні це звичайний птах Полісся та лісостепу, гніздиться також у Прикарпаття та на Закарпатській рівнині. Долинами річок може підійматися в гори. У степовій зоні трапляється спорадично.

Для гніздування птах обирає відкриті ліси, сади та узлісся. Вона не видовбує власних гнізд, а використовує покинуті порожнини чи штучні шпаківні.

Розмноження

Крутиголовки моногамні птахи. Самець і самка разом доглядають за потомством. У кладці зазвичай 7-10 білих яєць. Саме в сезон розмноження найяскравіше проявляється «зміїна» поведінка. Крутиголовка шипить, скручує шию та робить різкі рухи, щоб налякати нападника, аби захистити гніздо.

Міграційні особливості

На відміну від більшості дятлів, крутиголовка є типовим мігрантом, здатним долати тисячі кілометрів. Її маршрути простягаються від місць гніздування у Європі та Азії до зимових домівок в Африці й Південній Азії.

Історичні та культурні аспекти

Незвична поведінка крутиголовки завжди привертала увагу. Назва роду Jynx походить від грецької міфології: німфу Джінкс, яка втручалася у романтичні стосунки, за легендою, перетворили на цього птаха.

В українській культурі крутиголовка має багато народних назв: крутиголов, скрутиголовець, закрутиголова, крутиголовок, крутій, крутиголова, гівгор, гівгач, кривов’яз, крутиглав, крутоглавка тощо.