Діяльність Товариства спрямована на комплексні природоохоронні дії та пошук якомога ефективніших способів збереження природи, біорізноманіття, місць існування птахів і, зрештою, поліпшення добробуту людини.
Це й відновлення та захист водно-болотних угідь, луків, лісів, степу, морських узбереж; еколого-просвітницька діяльність і залучення волонтерів до практичних заходів; моніторинг та оцінка впливу певних чинників на довкілля; просування природоохоронних проєктів на законодавчому рівні; спільна діяльність з установами природно-заповідного фонду та іншими профільними установами.
IBA ПРОГРАМА
IBA Програма — це унікальна міжнародна ініціатива, започаткована BirdLife International для виявлення, моніторингу й охорони всесвітньої мережі ІВА територій (із англійської Important Bird Area – територія, що має важливе значення для птахів), яка сприяє збереженню як світової орнітофауни, так і біорізноманіття загалом. В Україні ІВА Програму розпочато 1996 року.
ВІТРОВА ЕНЕРГЕТИКА (Екологічний моніторинг і оцінка потенційного впливу вітроустановок на довкілля)
Напрям, який досліджує проблеми розвитку вітроенергетики в Україні та світі, зокрема в контексті впливу вітрових електроустановок на птахів, їх середовища існування та біорізноманіття.
Позиція Українського товариства охорони птахів щодо розвитку вітроенергетики
Зміна клімату несе нині дуже серйозну загрозу для довкілля, і її подолання вимагає рішучих дій, у першу чергу, за рахунок підтримки й розвитку відновлювальних джерел енергії, зокрема вітроенергетики. Проте не слід забувати, що з вітроенергетикою пов’язані інші серйозні ризики для довкілля — необґрунтований вибір місця розташування вітрових електроустановок (ВЕУ) може завдати значної шкоди популяціям птахів і біотопам.
Українське товариство охорони птахів вважає розвиток вітроенергетики однією з перспективних і важливих галузей для України. Проте всебічний розвиток цієї галузі і кожного вітроенергетичного проєкту зокрема повинен відбуватися з урахуванням природоохоронних інтересів за умови попередження та компенсації негативного впливу на популяції птахів, кажанів і довкілля.
Українське товариство охорони птахів усіляко підтримує та популяризує в своїй роботі позицію BirdLife International щодо впливу вітроенергетики на птахів (з міжнародними даними BirdLife International можна ознайомитись тут).
Звертайтеся до нас з будь-якими запитаннями щодо впливу вітроенергетики на птахів! Ми готові до обговорення та відкритого обміну даними.
ОХОРОНА РІДКІСНИХ ВИДІВ
В Україні налічують понад 400 видів птахів, із яких 91 вид занесено до Червоної книги України (2021 р.), деякі види мають несприятливий природоохоронний статус у світовому масштабі. Чисельність багатьох популяцій нині скорочується в усьому світі та, на думку міжнародних експертів, понад тисяча видів зникнуть у наступному столітті. Найвагоміша причина — втрата місць існування. Інші загрози — це перепромисел, забруднення довкілля, використання пестицидів, зміна клімату тощо.
Для охорони птахів і біорізноманіття загалом ми впроваджуємо низку заходів: участь у формуванні природоохоронного законодавства, зменшення впливу негативних чинників на популяції птахів, збереження місць існування птахів, впровадження біотехнічних заходів (побудова штучних гніздівель, підгодівля тощо), розведення та випуск у природу.
З метою охорони птахів створюють території, важливі для збереження їх популяцій — IBA-території; охоронні зони навколо гнізд. Рамсарська конвенція про водно-болотні угіддя, які мають міжнародне значення — це також угода про збереження середовища існування водоплавних птахів.
Охоронний статус Червоної книги України відповідає таким категоріям: зникаючий, рідкісний, вразливий, неоцінений. Критерії Міжнародного союзу охорони природи глобально вразливих видів (globally threatened species) розподілені: "У критичному стані"; (critically endangered — CR); "У загрозливому стані" (endangered — EN) та "Вразливий" (vulnerable — VU).
Ці категорії розглядають при плануванні природоохоронної роботи. Разом із тим, факт належності до Міжнародного червоного списку не єдина достатня підстава для першочергових заходів із охорони виду. Така належність лише вказує на рівень ризику зникнення за існуючих обставин, тоді як система визначення пріоритетів охорони повинна включати оцінку багатьох інших чинників, пов’язаних із проведенням природоохоронних заходів, зокрема, вартість робіт, матеріально-технічне забезпечення, шанси на успіх, біологічні характеристики об'єкта охорони. Необхідно також враховувати регіональні особливості розповсюдження та рівні дії ризиків.
Для віднесення видів до категорій "У критичному стані", "У загрозливому стані" та "Вразливий" існує шкала кількісних критеріїв. Наявність у виду хоча б одного з них уже класифікують його як такий, що має певний ступінь загрози зникнення. Кожен вид оцінюють за всією шкалою критеріїв.
