birds

Діяльність Товариства спрямована на комплексні природоохоронні дії та пошук якомога ефективніших варіантів збереження природи, біорізноманіття, місць існування птахів  і тим самим поліпшення добробуту життя людини. 
Це й відновлення та захист водно-болотних угідь, луків, лісів, українського степу, морських узбережь; еколого-просвітницька діяльність і залучення волонтерів для практичних робот;  моніторинги та оцінки впливу певних чинників на довкілля; просування природоохоронних проєктів на законодавчому рівні; спільна діяльність з установами природно-заповідного фонду та іншими профільними закладами.   

IBA ПРОГРАМА

IBA Програма – це унікальна міжнародна ініціатива, започаткована BirdLife International для виявлення, моніторингу й охорони всесвітньої мережі ІВА територій (із англійської Important Bird Area – територія, що має важливе значення для птахів), яка сприяє збереженню як світової орнітофауни, так і біорізноманіття загалом. В Україні ІВА Програму розпочато 1996 року.

IMG_2277.JPG
Коровайка - Червона книга України
IMG_1323.JPG
Сова болотяна - Червона книга України

ВІТРОВА ЕНЕРГЕТИКА (Екологічний моніторинг і оцінка потенційного впливу вітроустановок на довкілля)

Напрямок, який досліджує проблеми розвитку вітроенергетики в Україні та світі, зокрема в контексті впливу вітрових електроустановок на птахів, їхні середовища існування та біорізноманіття.

Позиція Українського товариства охорони птахів щодо розвитку вітроенергетики

 Зміна клімату несе нині дуже серйозну загрозу для довкілля, і її подолання вимагає рішучих дій, у першу чергу, за рахунок підтримки відновлювальних джерел енергії, включаючи вітроенергетику. Проте не слід забувати, що з вітроенергетикою пов’язані інші серйозні ризики для довкілля – непродуманий вибір місця розташування вітрових електроустановок (ВЕУ) може завдати значної шкоди популяціям птахів і біотопам.

Українське товариство охорони птахів вважає розвиток вітроенергетики однією з перспективних і важливих галузей для України. Проте всебічний розвиток цієї галузі і кожного вітроенергетичного проєкту зокрема повинен відбуватися з урахуванням природоохоронних інтересів за умови попередження та компенсації негативного впливу на популяції птахів, кажанів і довкілля.

Українське товариство охорони птахів усіляко підтримує та популяризує в своїй роботі позицію BirdLife International щодо впливу вітроенергетики на птахів (з міжнародними даними BirdLife International можна ознайомитись тут).

Звертайтеся до нас з будь-якими запитаннями щодо впливу вітроенергетики на птахів! Ми готові до обговорення та відкритого обміну даними.

IMG_9371.JPG
Вітроенергетика України
IMG_3491.JPG

ОХОРОНА РІДКІСНИХ ВИДІВ

В Україні налічують понад 400 видів птахів, із яких 91 занесені до Червоної книги України (2021 р.), деякі види мають несприятливий природоохоронний статус у світовому масштабі. Багато популяцій птахів у даний час скорочується в усьому світі та, як вважають міжнародні експерти, більше 1 тис, видів зникнуть в наступному столітті. Найбільша причина — втрата місць існування. Інші загрози – це перепромисел, забруднення довкілля, використання пестицидів і зміни клімату. 

Для охорони птахів і біорізноманіття загалом впроваджується низька заходів: формування екологічного законодавства, зменшення впливу негативних факторів на популяції птахів, збереження місць існування птахів, проведення біотехнічних заходів (побудова штучних гніздівель, підгодівля тощо), розведення та випуск у природу.

З метою охорони птахів створюють території, важливих для збереження їхніх популяцій — IBA-території; охоронні зони навкологнізд. Рамсарська конвенція про водно-болотні угіддя, які мають міжнародне значення — це також угода про збереження середовища існування водоплавних птахів. 

Охоронний статус Червоної книги України відповідає таким категоріям: зникаючий, рідкісний, вразливий, неоцінений Критерії Міжнародного союзу охорони природи глобально вразливих видів (globally threatened species) розподілені: "У критичному стані"; (critically endangered — CR); "У загрозливому стані" (endangered — ENта "Вразливі" (vulnerable — VU).

Ці категорії розглядають при плануванні природоохоронної роботи. Разом із тим, факт належності до Міжнародного червоного списку не єдина достатня підстава для першочергових заходів із охорони виду. Така належність лише вказує на рівень ризику зникнення за існуючих обставин, тоді як система визначення пріоритетів охорони повинна включати оцінку багатьох інших факторів, пов’язаних із проведенням природоохоронних заходів, зокрема, вартість робіт, матеріально-технічне забезпечення, шанси на успіх, біологічні характеристики об’єкту охорони. Необхідно також враховувати регіональні особливості розповсюдження та рівні дії ризиків.

Для віднесення видів до категорій "У критичному стані", "У загрозливому стані" та "Вразливий" існує шкала кількісних критеріїв. Наявність у виду хоча б одного з них уже класифікують його як такий, що має певний ступінь загрози зникнення. Кожен вид оцінюють за всією шкалою критеріїв.

IMG_5700.JPG
Очеретянка прудка - VU вразливий вид за МСОП
IMG_2670_f.JPG
Казарка червоновола - VU вразливий вид за МСОП