Сипуха – не лише символ дикої природи, а й надійний природний захисник сільськогосподарських угідь. Цей унікальний птах здатен ефективно контролювати популяції гризунів, зменшуючи потребу у шкідливих пестицидах. У січні 2025 року в Греції відбулася міжнародна конференція, присвячена ролі сипухи у сталому сільському господарстві та її збереженню
Як відомо, сипуха — природний і надзвичайно ефективний контролер шкідників. Протягом року пара цих птахів здатна вполювати 4,5–5 тисяч гризунів, що дає змогу фермерам відмовитися від використання отрутохімікатів. Такі засоби боротьби зі шкідниками небезпечні для навколишнього середовища та несуть ризики для здоров’я людей. Завдяки сипухам можна зберегти чистоту ґрунтів і води, а також вирощувати екологічно безпечні сільськогосподарські культури.

Ці факти підтверджені не лише теоретичними висновками, а й численними дослідженнями та практичним досвідом міжнародних партнерів. Приймаюча сторона конференції, грецька громадська організація «Tyto», успішно співпрацює з місцевими фермерами для впровадження природних методів боротьби зі шкідниками. Їхній досвід демонструє, що екологічний підхід може бути не менш ефективним, ніж традиційні методи, і сприяє довгостроковій стійкості аграрних екосистем. Організатори активно взаємодіють із державними установами, що сприяє поширенню цієї практики. Зокрема, на відкритті події та її завершальному заході були присутні мери адміністративних районів Греції, де вже встановлено штучні гніздові скриньки для сипух, представники Міністерства сільського господарства та інші високопосадовці. Їхня участь підтвердила важливість підтримки таких ініціатив на державному рівні.

Один з засновників ініціативи Йосі Лешем, професор Тель-Авівського університету, який понад 40 років працює над впровадженням національної програми встановлення штучних гніздових скриньок для сипух у сільськогосподарських районах Ізраїлю зібрав вже значну команду однодумців, яка детально представила свій досвід на конференції. Завдяки впровадженим заходам в країні вдалося скоротити використання пестицидів на 50 %. Йосі Лешем наголосив, що сипуха — це не лише ефективний природний контролер шкідників, але й важливий інструмент у збереженні екосистеми та розвитку сталого сільського господарства.
Своїми науковими дослідженнями поділився Александр Роулен, професор кафедри екології та еволюції Лозаннського університету (Швейцарія). Він є одним із провідних експертів у дослідженні сипух, автором понад 500 наукових праць, які зосереджуються на еволюційних і екологічних аспектах поведінки цих птахів. Александр Роулен акцентував увагу на ролі сипух у зменшенні конфліктів між людиною і природою, підкресливши їхнє значення для гармонійного співіснування.


Серед нових членів міжнародної ініціативи, представлених на конференції, були Зімбабве, Грузія та Марокко. Їхній досвід виявився надзвичайно цікавим і різноманітним, що додає унікальності до загальної картини роботи із сипухами у світі. Ловлета Себелі, дослідниця та природоохоронниця BirdLife International із Зімбабве, розповіла про особливі виклики, пов’язані з упередженим ставленням місцевих жителів до сипухи. Через традиційні уявлення про сову, її часто вважають вісником негараздів, що ускладнює їх захист.
Ще одним новим учасником ініціативи стала Грузія, де білоруський незалежний орнітолог Денис Кітель, після вимушеної імміграції, продовжив свої дослідження цього виду сови. Раніше він займався створенням штучної гніздової бази у Білорусі, а тепер зробив важливе відкриття: сипуха лише починає поширюватися на території Грузії. Його перші дослідження демонструють перспективність розвитку проєктів із захисту цього виду в нових умовах.

Колеги з Ізраїлю, Кіпру, США, Греції, Швейцарії, Палестини, Йорданії ділилися своїми даними щодо дослідження сипухи та гармонійного співіснування людини і сипухи. Такий обмін досвідом між країнами підкреслює значення міжнародної співпраці у справі збереження сипух та впровадження сталих екологічних рішень.
Українське товариство охорони птахів, спільно з партнерами з німецької організації NABU, представило свої здобутки, зокрема створення моніторингової бази та заходи зі збереження сипухи в Україні. Це була важлива можливість для обміну досвідом та налагодження контактів з учасниками ініціативи.

Окрім свого екологічного значення, сипуха стала символом миру та співпраці між людьми. Ініціатива «Сови за мир» наголошує, що природа здатна об’єднувати навіть у складні часи. Спільний напрямок діяльності щодо цих сов демонструє, як екологічні проєкти можуть зміцнювати довіру, будувати діалог і допомагати знаходити спільну мову, навіть там, де конфлікти здаються неминучими.
Учасники конференції домовилися продовжити співпрацю в межах міжнародної ініціативи. Експерти Товаритсва планують підготувати наукову статтю, де буде викладено результати проведених моніторингів та польових спостережень. Спільні зусилля збережуть цей унікальний вид і допоможуть розвивати природоохоронні ініціативи у глобальному масштабі.