Вдалося досягти важливих результатів. На території площею понад 18 тисяч гектарів знайдено два нових заселених гнізда біля Рівненського заповідника та ідентифіковано 11 нових потенційних місць для гніздування. У болотних масивах Переброди та Сомине виявлено чотири ділянки, дві з яких містять не заселені гнізда, а решта — це території, які, ймовірно, використовуються окремими особинами. У заплаві річки Прип’ять та її приток у межах Національного природного парку «Прип’ять-Стохід» зафіксовано сім перспективних локацій, які потребують додаткових досліджень. Деякі ділянки в Національному природному парку «Нобельський» залишилися недослідженими через зимові підтоплення, тому вони потребують повторного обстеження.

Дослідження проводилися в два етапи, що охоплювали зимовий і гніздовий періоди. У січні-березні науковці реалізували перший етап, який включав камеральні роботи з аналізу супутникових карт, лісотаксаційних матеріалів і попередніх спостережень, а також польові дослідження із застосуванням пішохідних маршрутів для пошуку великих гнізд. Другий етап тривав у квітні-липні й був зосереджений на перевірці знайдених взимку гнізд, виявленні нових гніздових територій і підтвердженні фактів гніздування підорлика великого.

Дослідження здійснювали три команди, кожна з яких складалася з двох експертів. Такий підхід дозволив максимально ефективно охопити великі території Полісся, включаючи Рівненський природний заповідник, Нобельський національний парк і НПП «Прип’ять-Стохід». 

Підорлик великий — один із найрідкісніших хижих птахів України, міжнародний статус якого визначений як «вразливий» (МСОП). У нашій країні чисельність цього виду різко скоротилася внаслідок руйнування гніздових біотопів: з 40–60 пар у 1997 році до 20–30 пар у 2004 році. Нині чисельність популяції оцінюється в 20–25 пар, з яких лише 10 гніздових пар достовірно відомі в районі Рівненського природного заповідника, а ще кілька — у Чорнобильській зоні та на території НПП «Прип’ять-Стохід».

Заболочені та обводнені території регіону є ключовими для підтримання популяції. Збереження та відновлення цих біотопів є вкрай важливими для запобігання подальшого скорочення чисельності виду. 

Дослідження продемонстрували, що робота із вивчення підорлика великого має бути продовжена. Подальші зусилля повинні зосереджуватися на детальному обстеженні нових перспективних територій, захисті біотопів та просвітницькій діяльності. Вид залишається одним із найменш вивчених хижих птахів України, і його майбутнє значною мірою залежить від систематичної наукової роботи та природоохоронних заходів.

Проєкт реалізовано за підтримки NABU, що є важливим кроком у справі збереження біорізноманіття України.